Повна назва цієї рослин — Борщівник Сосновського, походить з Кавказу, а борщівник тому, що місцеві жителі використовували молоде листя одного з різновидів цієї рослин в супи та борщі. Однак дана рослина містить фотоактивні сполуки, небезпечні для шкіри людини. Сік борщівника викликає малопомітне подразнення, як від кропиви, однак при сонячному опроміненні в соці активізуються токсичні властивості, що посилюють дію ультрафіолету в сотні раз, викликаючи опіки 1-3 ступенів навіть від одноразового торкання. Важливо, що опіки з'являються на вражених ділянках тіла на відразу після контакту, що могло б попередити подальші контакти з рослиною, а через 1-2 дні, розвиваючись під дією сонячного ультрафіолету.
Росте борщівник у вигляді куща, на другий рік з'являється трубчастий пагін із декількома суцвіттями, товщиною до 10см, висота рослини може досягати 3-5м у висоту. Основними місцями поширення є потічки, береги річок, узбіччя доріг, пасовища та покинуті поля.
При винищувальних роботах з борщівником необхідно дотримуватись правил особистого захисту. Уникати будь якого контакту шкіри з рослиною. Роботи, (викошуваня) проводити у водовідштовхуючому одязі, гумових рукавицях, та захисних окулярах. Необхідне роз'яснення та попедження населення, особливо дітей про наслідки контакту з борщівником.
На даний час універсальних методів боротьби із бощівником не розроблено. Боротьба з ним ведеться на державному рівні, згідно ст.33 ЗУ “Про місцеве самоврядування” та Земельного Кодексу України знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, та сільських рад.
Боротьба з борщівником зводиться до викошування, також можна застосувати хімічний метод, використавши гербіцид (гліфосати). Рекомендується 5 літрів стандартного розчину Раундапу на 100м.кв. Обробку найкраще проводити навесні, коли висота рослини не перевищує 50см, з повторною обробкою після відростання рослини.
Фітосанітарний інспектор Л.Болдирєва