Повна назва цієї рослин — Борщівник Сосновського, походить з Кавказу, а борщівник тому, що місцеві жителі використовували молоде листя одного з різновидів цієї рослин в супи та борщі. Однак дана рослина містить фотоактивні сполуки, небезпечні для шкіри людини. Сік борщівника викликає малопомітне подразнення, як від кропиви, однак при сонячному опроміненні у соці активізуються токсичні властивості, що посилюють дію ультрафіолету в сотні раз, викликаючи опіки 1-3 ступенів навіть від одноразового торкання. Важливо, що опіки з’являються на вражених ділянках тіла на відразу після контакту, що могло б попередити подальші контакти з рослиною, а через 1-2 дні, розвиваючись під дією сонячного ультрафіолету.
Росте борщівник у вигляді куща, на другий рік з’являється трубчастий пагін із декількома суцвіттями, товщиною до 10см, висота рослини може досягати 3-5м у висоту. Основними місцями поширення є потічки, береги річок, узбіччя доріг, пасовища та покинуті поля.
При винищувальних роботах необхідно дотримуватись правил особистого захисту. Уникати будь-якого контакту шкіри з рослиною. Роботи, (викошування), проводити у водовідштовхувальному одязі, гумових рукавицях, та захисних окулярах. Необхідне роз’яснення та попередження населення, особливо дітей про наслідки контакту з борщівником.
На даний час універсальних методів боротьби із ним не розроблено. Боротьба ведеться на державному рівні, згідно ст.33 ЗУ “Про місцеве самоврядування” та Земельного Кодексу України. Регулювання кількості борщівника Сосновського є компетенцією міських, та сільських рад.
Методи боротьби із цим небезпечним бур’яном зводяться до викошування, також можна застосувати хімічний метод, використавши гербіциди (гліфосати). Рекомендується 5 літрів стандартного розчину Раундапу на 100м.кв. Обробку найкраще проводити навесні, коли висота рослини не перевищує 50см, з повторною обробкою після відростання рослини.
Любов Болдирєва, державний фітосанітарний інспектор