Досягнення нашого переможця першого (районного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад 2025/2026 з чотирьох дисциплін Петра Годія захоплює не тільки нас. Підбиваючи підсумки інтелектуального марафону, історію одинадцятикласника Городоцького ЗЗСО №3 ім. Героя України Івана Бльока розповіли на ФБ сторінці Львівської районної державної адміністрації. Тут, власне, започаткували серію публікацій про наших ерудитів, які здобули перемоги одразу в кількох олімпіадах.
“Мовою цифр це виглядає так: 15 навчальних дисциплін та понад 3500 учасників. Цьогоріч ми вперше працювали згідно з новим положенням, що дозволило значно розширити коло учасників і дати шанс проявити себе більшій кількості дітей”, – дізнаємося з допису. як і про те, що районний етап завершено успішно. Вже стартував наступний — обласний рівень змагань. І на цьому етапі на окрему відзнаку заслужили ті, для кого навчання — це не просто шкільна програма, а справжній азарт пізнання.
Отже, знайомтеся!
“Петро Годій – хлопець, у якого формули дихають, числа мають голос, а мікросвіт слухається його думки.
У шкільному коридорі Петро Годій — звичайний одинадцятикласник, усміхнений, стриманий, з рюкзаком, у якому, певно, живуть не лише підручники, а й добра половина Всесвіту. Але варто лише відчинитися дверям кабінету фізики чи математики — і перед нами інший Петро. Той, що не просто розв’язує задачі, а розмовляє з ними, немов зі старими друзями.
Цього року він здобув перемоги відразу у чотирьох олімпіадах — з фізики, математики, біології та інформатики. Погодьтеся, рідкісна колекція, яка свідчить не тільки про знання, а й про широту мислення.
У кожного успіху є своя історія, яка починається з дому, де цінують працю, знання й чесність.
Петро виріс у родині, де мама — вчителька історії, а тато — людина, вимоглива насамперед до себе. У такому середовищі природно вчитися мислити, аналізувати, ставити запитання й шукати на них відповіді. Мамині оповіді про події минулого, її вміння побачити зв’язки між фактами, навчити мислити критично стали тим ґрунтом, на якому зросло його прагнення досягати більшого.
Щоденна дисципліна та щире зацікавлення світом зробили Петра учнем, який не просто знає формули чи закони. Він уміє їх тлумачити, відчувати, застосовувати. Його перемога не випадковість, а результат характеру, виховання й наполегливої роботи.
Петро нагадує камертон, що тонко реагує на кожен дотик світу. Фізика для нього — спосіб відчути ритм Всесвіту; математика — музика, у якій він безпомилково вгадує гармонію; біологія — книга життя, де кожен організм має свою історію; інформатика — поле, де ідеї можна побачити в русі.
Про нього кажуть: «Петро не вчить — він розуміє». Його підхід — не зазубрити формулу, а відчути її логіку. Не запам’ятати правило, а знайти в ньому смисл.
– Як, на твою думку, сучасна фізика змінює світ?
– Сучасна фізика кардинально впливає на розвиток суспільства. Це, в першу чергу, новітні технології: квантові комп’ютери, нанотехнології, енергетика, медицина. Тобто сучасна фізика є рушійною силою науково-технічного прогресу. Єдине, у чому вбачаю негатив, – це те, що створення зброї стає в сучасному світі пріоритетною галуззю.
– Як ти складне фізичне явище пояснив би простими словами сучасному школяреві?
– Я, звичайно, не вчитель. Добре розумію, що пояснення – це уміння й досвід наставників. Однак думаю, що потрібно знаходити аналогії з чимось відомим, уникати складних термінів, використовувати візуалізацію, ставити себе на місце слухача.
– Що ти вважаєш найбільшим викликом у 21 столітті для фізиків?
– Створення вчення, що поєднує загальну теорію відносності Альберта Ейнштейна з квантовою механікою.
Можливо, секрет простий: Петро дивиться на світ не як на набір фактів, а як на відкриту систему закономірностей, у якій усе пов’язано. Якось після олімпіади він жартома сказав:
«Якщо довго дивитися на задачу, вона сама підкаже, що з нею робити. Це не магія — це терпіння».
У ньому поєднується уважність дослідника і мрійливість творця. Він упертий у доброму значенні . Наділений тією впертістю, яка штовхає людину вперед, а не замикає в собі. Саме та, про яку Ньютон колись казав: «Якщо я бачив далі, то тому, що стояв на плечах велетнів». Петро теж шукає своїх велетнів — у книгах, у дослідах, у щоденній праці.
– Чому тебе зацікавила біологія? Який розділ науки тобі «найближчий»?
– Мені подобається генетика та молекулярна біологія, адже вони розкривають основи життя та природи на мікрорівні, дозволяють глибше пізнати механізми, які лежать в основі спадковості. Особливо мене приваблює практична сторона цих дисциплін: застосування для медичних технологій, біотехнологій або вирішення екологічних проблем.
– Яке досягнення з біології, на твою думку, має найбільше значення для людства?
– Я вважаю, що найбільше досягнення в біології – медицина, оскільки вона повʼязана з покращенням якості життя людини та боротьбою з хворобами.
Петро Годій — приклад того, що сучасний школяр може бути всебічно розвиненим, глибоким і натхненним. Хлопець, який не боїться складного та вміє перетворити знання на захоплення.
І, мабуть, найголовніше: він ще тільки починає свій шлях у царині науки…”
