Сучасне сільське  господарство неможливо уявити собі без застосування пестицидів. Це речовини, які використовують у боротьбі зі шкідливими організмами при вирощуванні сільськогосподарських культур. Адже від шкідників, бур’янів і хвороб втрата врожаю може бути дуже значною, в Україні вони становлять, в середньому, 20-30% у рік. Однак за своєю  природою пестициди є біологічно активними речовинами, вони здатні спричиняти порушення життєдіяльності живих організмів рослинного та тваринного походження, а також людини.

Розповсюдження пестицидів у навколишньому середовищі  відбувається фізичним та біологічним шляхом. Це розсіювання відбувається за допомогою вітру в атмосфері та поширюється через водотоки. Хімічні речовини здатні циркулювати навколо земної кулі і потрапляти на землю у вигляді опадів.  Біологічний шлях розповсюдження, це перенесення живими організмами через ланцюжок  харчування.

Усі ці негативні наслідки зумовлюють отруєння корисної фауни, у тому числі отруєння бджіл. Хімічний токсикоз (отруєння бджіл пестицидами), призводить до значних втрат бджолиних сімей. Шкідливі речовини потрапляють в організм бджоли з кормом, водою, при безпосередньому контакті, що найбільш небезпечно. Встановлено, що 95% випадків отруєння бджіл викликане інсектицидами, (препарати для боротьби із шкідниками).

І тому для знищення шкідливих організмів встановлено науково  обґрунтовані норми витрати препаратів, які не можна змінювати. Нормування встановлене також на допустимі залишкові кількості пестицидів у продуктах харчування. Перевищення цих показників робить продукти непридатними для використання.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі реєструються тисячі випадків отруєння пестицидами. В основному вони пов’язані з недотриманням застережних заходів при приготуванні робочих розчинів, завантаженням апаратури, обробкою рослин, порушенням строків виходу на оброблені площі, недотриманням правил транспортування та зберігання пестицидів.

Висновок: пестициди як і інші хімічні речовини мають відповідати своєму прямому призначенню, а робота з ними повинна супроводжуватись суворим дотриманням санітарних правил, рекомендацій та гігієнічних нормативів, а також використання засобів індивідуального захисту. Хімічний захист рослин повинен бути раціональним, обґрунтованим з екологічного боку, з урахуванням багатьох факторів, що впливатимуть на рішення про його застосування.

Державний фітосанітарний інспектор                                                     Любов Болдирєва.