Скорботною громадою 18 листопада провели в останню дорогу краянина Романа Горака – лауреата Шевченківської премії, письменника, дослідника, науковця, культурного діяча.
Спочив Роман Горак на центральному кладовищі рідного та любого серцю Городка.
Велет слова і велет духу. Людина із серцем, в якому уміщалось усе рідне місто з його історією…
Скільки ж ще було планів, скільки не встигли втілити разом з Романом!
Почуваємо безмірну вдячність за те, що Городоччина мала такого сина своєї землі. Його слід житиме у працях, книгах, у світлинах, у цінних експонатах краєзнавчого музею…
Щирі співчуття близьким Романа Дмитровича, щирі співчуття усій громаді.\
Звістка про смерть нашого земляка стривожила городківчан вранці 16 листопада. Огорнула жалем кожного, хто знав п. Романа, бо ми втратили справжнього хранителя памʼяті.
Роман Горак народився в маленькому Городку, але став великим патріотом рідної землі, живим голосом її історії. Протягом життя написав сотні статей і книг — серед них «Городок: нариси з історії Городка», що стала ґрунтовним літописом отчого краю.
Прощання з Романом Гораком відбувалося 18 листопада у храмі Архистратига Михаїла (Львів, вул. Винниченка 22). Відтак – останнє повернення до рідного Городка: з чином останнього цілування у церкві Благовіщення та поховання на городоцькому цвинтарі.
Хай світлою й вічною буде памʼять про великого сина городоцької землі!
