У Малій Академії мистецтв ім . Петра Андрусіва 3 квітня панувала особлива тиша — тепла й жива. За одним столом зійшлися ті, хто сьогодні боронить країну, і ті, хто підтримує її в тилу. Військовослужбовці, родом із різних куточків України — Львівщини, Дніпропетровська, Херсону разом із керівницею гуманітарного управління Оксаною Лучко та усіма учасниками відкривали для себе світ писанкарства.
Для деяких захисників це було вперше. І в цьому першому дотику до традиції було щось дуже щире: сильні руки, звиклі до зовсім іншої роботи, обережно виводили тонкі лінії, ніби шукаючи спокій у кожному русі.
Поруч була майстриня Ольга Богданівна Пивовар — уважна й світла, вона не просто навчала, а тихо вела за собою, відкриваючи сенси символів.
І серед воску, барв і зосередженого мовчання народжувалося більше, ніж писанки — народжувалося відчуття тепла, яке об’єднує.
