Свідомий вибір професії починається не з моменту вступу до закладу освіти, а значно раніше — із пізнання власних здібностей, інтересів, талантів та знайомства зі світом професій.
Саме тому Городоцька територіальна громада долучилася до важливої національної ініціативи — «Національне пілотування системи профорієнтації дітей та підлітків», що реалізується в межах швейцарсько-українського проєкту DECIDE у партнерстві з Міністерством освіти і науки України.
Від дослідження потреб — до конкретних рішень
Першим важливим кроком стало комплексне анкетування, мета якого — дослідити стан профорієнтаційної роботи в громаді, визначити актуальні потреби, наявні ресурси, проблемні питання та перспективи розвитку системи кар’єрного орієнтування дітей і підлітків.
До опитування долучилися шість ключових цільових аудиторій:
представники органів місцевого самоврядування;
педагогічні працівники закладів загальної середньої та позашкільної освіти;
батьки дітей віком 10–18 років;
учні та учениці віком 10–18 років;
випускники віком 14–22 роки;
представники місцевого бізнесу та роботодавці.
Такий підхід дав змогу розглянути профорієнтацію з різних перспектив: тих, хто навчає, тих, хто навчається, тих, хто виховує, тих, хто створює робочі місця, та тих, хто формує освітню політику громади.
Що показують результати дослідження?
Аналіз відповідей засвідчив зацікавленість різних цільових груп у розбудові системної профорієнтаційної роботи.
Зокрема, підтримку запровадження посади кар’єрного радника в закладах освіти висловили:
59,4% педагогічних працівників;
61,9% учнів;
68,6% батьків;
62,5% випускників;
50% представників органів місцевого самоврядування та роботодавців.
Важливим є також розуміння потреби в координації профорієнтаційної роботи на рівні всієї громади. Ідею запровадження кар’єрного координатора підтримали:
75% представників органів місцевого самоврядування;
73,6% батьків;
70,8% педагогічних працівників;
66,7% роботодавців;
64,9% учнів;
46,9% випускників.
Ці показники засвідчують, що профорієнтація має стати спільною справою освіти, влади, родини та бізнесу.
Водночас дослідження охопило не лише кадрові питання. Окрему увагу приділено наявним ресурсам громади, можливостям партнерства із роботодавцями, матеріально-технічному забезпеченню, організаційним умовам та фінансовій спроможності впровадження профорієнтаційних заходів.
Отримані результати є важливою аналітичною основою для визначення пріоритетів, виявлення проблемних аспектів і планування подальших дій.
Що передбачає проєкт DECIDE?
Національне пілотування покликане сформувати цілісну, доступну та дієву систему професійної орієнтації й кар’єрного супроводу дітей та підлітків.
Йдеться не лише про розповіді школярам про різні професії. Це можливість:
краще пізнати власні здібності, інтереси та схильності;
ознайомитися з різними освітніми траєкторіями;
зустрічатися з представниками професій;
відвідувати підприємства, установи й організації;
спілкуватися з роботодавцями та знайомитися з реальним ринком праці;
побачити перспективи професійної реалізації у своїй громаді та в Україні.
Особливе значення має співпраця закладів освіти, органів місцевого самоврядування, батьків, роботодавців та інших партнерів. Адже дитині важливо не просто допомогти обрати професію, а створити умови, у яких вона зможе зробити цей вибір усвідомлено.
Що далі?
Результати анкетування стануть підґрунтям для подальшої аналітичної роботи, визначення пріоритетних напрямів і розроблення плану дій щодо розбудови системи профорієнтації в Городоцькій громаді.
Попереду — пошук ефективних рішень, налагодження партнерств, використання потенціалу місцевих підприємств та установ, створення нових можливостей для професійного самовизначення молоді.
